На Івана на Купала Каховщина святкувала
Автор: Kahovka от 26 июль, раздел: Город, просмотров 20
Різдво Предтечі і хрестителя Господнього Іоанна — це дуже важливе християнське свято. І проходить воно щороку 7 липня. Різдво Іоанна Предтечі відзначають в честь дня народження великого пророка, який зумів передбачити появу Ісуса Христа, а потім і хрестив його. Серед інших святих Іоанн Хреститель має найбільшу пошану — протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат.
Серед них — празник Зачаття, Різдва, Усікновення Голови, перше і друге Віднайдення Голови, третє Віднайдення Голови і Собор Івана Хрестителя після Богоявлення. Різдво святого Івана Хрестителя — найбільше з усіх свят на його честь. Як відзначили цей день в Каховському районі — дізнавалась «Каховська зоря».
Тематичні заходи на Каховщині тривали з 6 по 7 липня. Так, першими розпочали святкування в селі Ново-кам’янка на площі біля сільського будинку культури. Ввечері, напередодні Купала, відбулись традиційні народні гуляння «Ой на Івана, ой на Купала». Не менш колоритно того ж дня святкували і жителі та гості села Сергіївка.
Наступного дня, 7 липня, гомоніла площа «Купальськими забавами» в селі Чорнянка. На мешканців та гостей чекала насичена програма: різноманітні конкурси, атракціони, ласощі, напої… Звичайно ж, не тільки гуляли, а за легендою шукали й цвіт папороті вночі, переймали славу й силу в самого Кожум`яки та обирали свою, чорнянську, «Міс Купаву».
Святковий концерт пройшов і в Зеленопідській об’єднаній громаді. Яскраве та веселе дійство зібрало на центральній площі чимало гостей.
Купальські пісні, веселі хороводи, запальні конкурси і змагання з неодмінними призами і подарунками увечері, в ніч на Івана Купала, чекали мешканців Тавричанки, які зібралися на це дивовижне свято біля ставка на краю села. Настрій протягом вечора створювали гурт «Лав сторі», «Гарний настрій». Спортивні змагання, конкурс на кращий купальський вінок, плетену Морену і купальську пісню,?— розкрили таланти найвправніших тавричанцв. Вшанували й іменинників — мешканців села з іменем Іван. Одному з них — Івану Господарчуку, знаному в жителю Тавричанки — доручено запалити купальське вогнище, яке за давнім народним звичаєм має відігнати лихо й зло. Це й стало неймовірним та ефектним завершенням свята.
Жителі сіл Цукури, Червоне Поділля, Сергіївка та Кам`янка зустрілись за біблійною традицією біля води (каналу), щоб відзначити цей духовний празник.
Згадаємо, хто такий Іоанн хреститель
Пророк Іоанн хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида). Жили його батьки поблизу Хеврона (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Спасителя. Як оповідає євангеліст Лука, Архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І ось у благочестивого подружжя, яке до похилого віку не мало дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.
Милістю Божою він уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі і його околицях. Святий Іоанн виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння суворим життям — постом і молитвою. Він носив грубий одяг, перехоплений шкіряним ременем, і харчувався диким медом й акридами (вид сарани). Він залишався пустельником доти, поки Господь покликав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.
Підкоряючись цьому покликанню, пророк Іоанн з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного месії (Христа). До річки перед святом очищення у великій кількості сходився народ для релігійних обмивань.
Тут і звернувся до них Іоанн, проповідуючи покаяння і хрещення на відпущення гріхів. Сутність його проповіді полягала в тому, що, перш, ніж отримати зовнішнє омивання, люди повинні морально очиститися і таким чином приготувати себе до прийняття Євангелія. Звичайно, хрещення Іоанна не було ще благодатним таїнством християнського хрещення. Сенс його полягав у духовному приготуванні до прийняття майбутнього хрещення водою і Святим Духом.
Кажучи словами церковної молитви, пророк Іоанн був світлою ранковою зіркою, що своїм блиском перевершувала сяйво всіх інших зірок і віщувала ранок благодатного дня, освітлюваного духовним Сонцем — Христом. Коли очікування месії досягло вищого ступеня, прийшов до Іоанна на Йордан хреститися і Сам Спаситель світу, Господь Ісус Христос. Хрещення Христа супроводжувалося чудесними явищами — сходженням Святого Духа у вигляді голуба і голосом Бога Отця з неба: «Це Син Мій улюблений…».
Отримавши одкровення про Ісуса Христа, пророк Іоанн сказав народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу». Почувши це, двоє з учнів Хрестителя приєдналися до Ісуса. То були апостоли Іоанн (Богослов) і Андрій (Первозванний, брат Симона Петра).
Хрещенням Спасителя пророк Іоанн завершив і відобразив своє пророче служіння. Він безбоязно і строго викривав недоліки як простих людей, так і сильних світу цього. За це він скоро постраждав. Цар Ірод Антипа (син царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Іоанна в темницю за викриття його незаконного співжиття з Іродіадою — дружиною його рідного брата — Филипа.
У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато знатних гостей. Саломея, дочка нечестивої Іродіади, своїм нескромним танцем під час бенкету до того догодила Іродові і його гостям, що цар поклявся дати все, чого вона не попросить, навіть половину свого царства. Танцівниця, навчена матір’ю, просила подати їй тоді на таці голову Іоанна Хрестителя. Ірод поважав Іоанна як пророка, тому він засмутився від такого прохання.
Однак посоромився порушити дану клятву і послав охоронця в темницю, той відсік Іоанну голову і віддав дівиці, а та віднесла її своїй матері. Іродіада, поглумившись над відсіченою святою главою пророка, кинула її в брудне місце. Учні Іоанна Хрестителя поховали його тіло в самарянському місті Севастії. За свій злочин Ірод отримав відплату в 38 році після Р. X. його війська були розбиті Арефою, який виступив проти нього, щоб відплатити за безчестя дочки. У наступному році римський імператор Калігула заслав Ірода в ув’язнення.
Як оповідає переказ, євангеліст Лука, обходячи з проповіддю Христовою різні міста і селища, з Севастії взяв в Антіохію частку мощей великого пророка — його праву руку. У 959 році, коли мусульмани заволоділи Антіохією (при імператорові Костянтині Порфирородному), диякон переніс руку Предтечі з Антіохії до Xалкедонії, звідки вона була перевезена в Константинополь, де і зберігалася до часу завоювання цього міста турками. Потім права рука Іоанна Хрестителя зберігалася в Петербурзі в церкві Нерукотворного Спаса в Зимовому Палаці.
джерело Каховська Зоря
Похожие новости
